Декілька днів тому депутат Вінницької міської ради, членкиня фракції «Батьківщина», ректорка Вінницького інституту приватного університету «Україна», докторка педагогічних наук, професорка, голова ради громадської організації «Соціальна перспектива», членкиня Національної спілки журналістів України, членкиня президії Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури… і просто красуня Ганна Давиденко взяла участь у міжрегіональній конференції «Жінки – лідери змін у місцевих громадах». У публічних дебатах на тему «Жіноче лідерство в Україні: сьогодення та перспективи» Ганна Віталіївна розповіла свою історію успіху та про досвід депутатської діяльності у Вінницькій міській раді.
Так і сказала: «Історія успіху».
Мало хто з вінничан може з такою категоричністю оголосити на весь світ про успіх. Ні. Успішних людей у Вінниці вистачає, і багато хто з наших земляків проявив себе у різних сферах – від політики і бізнесу, до науки і спорту. Але, щоб так про себе категорично заявляти…
Розповідь про «успіх» якось збіглася з розміщенням на сайті Вінницької міської ради «звіту» Ганни Давиденко про свою депутатську діяльність. Користувачі соціальних мереж негайно цей «звіт» висміяли, тим більше, було за що. Давиденко, не надто напружуючись, поставила собі у заслугу усі позитивні і резонансні акції влади. Так, користувач Kristi Kovalenko написала у мережі «Фейсбук», буквально, наступне:
«- реалізація проекту навчання працівників "прозорих офісів" жестовій мові (сама навчала?)
– вшанування героїв Революції гідності (особливо зараз вшановує ну і, власне, що Давиденко має до вшанування….чи це депутатська діяльність?)
– етичний кодекс (що цікаво вона єдина, хто не проголосувала ЗА, але в звіт вписала)))
– "як відомі Вінничани відірвались з гуртом MOZGI" (нє, ну чо, дійсно депутатська діяльність)
– а ще нагороди, її освітня діяльність….ну не звіт, а посміховисько».
З цим можна погодитися – «звіт» є дійсно посміховиськом. Давиденко, крім іншого, хизується й таким:
Каналізацію на Тимошенко прочищено комунальними службами». Депутатом чи комунальниками? Комунальниками.
«Напруга в електромережах на Тяжилові більше не «стрибатиме». Знову питання – де ви бачите у цьому депутатську заслугу?
«Чисте та вдячне місто – найкраще вітання стареньким ветеранам». Це про що?
Також Ганна Давиденко всебічно підтримує проект «Незламні вінничани», який має на меті зробити з парку «Хімік» повноцінну зону відпочинку».
Давиденко забула про те, що:
1) Проект «Незламні вінничани» стосується хворих дітей і до парку «Хімік» жодного стосунку не має;
2) У соціальних мережах саму Давиденко жорстко висміяли за прибуття на прибирання парку лише на декілька хвилин у спортивному костюмі спеціально для «селфі»;
3) Парк як був занедбаний, так захаращеним і залишився. Від Давиденко, як депутата користі у справі створення на його основі «рекреаційної зони» – нуль.
Як бачимо – не густо з «добрими справами» та депутатськими ініціативами.
Але Ганна продовжує наполягати, що її історія – успіх. Чому? А подивимося на інші документи, оприлюднені разом зі звітом.
Біографія свідчить, що Ганна Віталіївна все життя пропрацювала в освіті. Батько – Віталій Давиденко багато років очолював управління соціальної політики Вінницької ОДА, тобто, як державний службовець, також особливих статків накопичити не міг.
Однак відкриваємо Декларація про прибутки за 2016 рік і… заздримо (хоча це не є добре) чорною заздрістю.
Ну, і там дрібнички – квартира, дача, автомобіль.
Підкреслимо – Давиденко не вважає себе латифундистом, хоча має на це повне право. Мало того, знаходить у собі мужність вимагати від міської ради виділення додаткової безоплатної земельної (10 соток) ділянки у Вінниці для свого батька, який донедавна працював на посаді голови Вінницького відділення Фонду страхування від нещасних випадків.
Влітку Давиденко продала свої 16 га паїв. При середній ціні 150 тисяч за га, наявність у ректорки «кешу» значно зросла. Хоча у Декларації готівка вказана у розмірі лише 30 000.
При тому, що «Батьківщина» категорично виступає проти продажу землі, а сама Давиденко є завсідницею подібних мітингів.
Звісно, можна на свою адресу вислухати неприємні відгуки: мовляв, чого ви у чужі кишені заглядаєте? Так, свою провину визнаємо.
Але факт залишається фактом. Весь «успіх» цієї персони, яким вона вихваляється на всю Україну, полягає у тому, що їй пощастило бути донькою чиновника, який пов’язані з роботою преференції успішно конвертував у капітали матеріальні.
І передав цей досвід доньці.
Такий, ось, «типовий» портрет місцевого депутата від опозиційної політичної сили.
Сергій Негодун
