Для майора В’ячеслава Борисова, кавалера ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, війна почалася у 2015 році. Після мобілізації та курсів саперної справи у Центрі розмінування служив в окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка.
Про це йдеться у матеріалі Армія.інформ
За чотири роки пройшов шлях від командира саперного взводу до начальника інженерної служби частини.
“У 2015 році була перша ротація бригади на Схід. Ми часто виїжджали на бойові завдання. Розміновували місцевість, знешкоджували міни, фугаси, розтяжки та проводили утилізацію ворожих боєприпасів, – розповідає В’ячеслав. – Як відомо, сапер помиляється один раз, бо один необережний крок може коштувати життя не лише мені, а й всій інженерно-саперній групі. Але для нас це була звична буденна робота”.
Та на межі життя і смерті військовий сапер опинився не під час знешкодження вибухівки, а у бою із штурмовими групами противника.
“Це сталося влітку 2016-го в районі Новозванівки. У супроводі розвідників ми також виходили й у «сіру зону». Перевіряли та зачищали лісосмуги, облаштовували окопи та спостережні пости, на які потім мали зайти наші підрозділи. Коли завершували підготовку одного з постів, виявили, що підрозділи бойовиків наближаються до нашої позиції, – згадує майор Борисов. – Зав’язався бій. Здалека їх було важко побачити через високу траву. Вони ледь не залазили у наші окопи, а ми відстрілювалися останніми патронами. В діло вже пішли ручні гранати. Разом із супроводом нас було дев’ятеро. До того ж на позиції було два кулемети. Як я потім дізнався, всього було чотири штурми. Наша група своїми силами відбила два з них”.
Ворог, побачивши, що його атаки безуспішні, накрив наших воїнів мінометним вогнем. Від вибуху однієї з мін В’ячеслава викинуло з траншеї. Потім підійшла допомога. Коли офіцера виносили на ношах у тил, бій ще тривав.
“Було кілька операцій. Всього з мене витягнули 28 осколків різної величини. Крім одного дрібного, що, попри бронежилет, потрапив у серце. Лікарі робили рентгенівські знімки і через відсутність кровотечі та шкоди життю осколок цей виймати не стали”.
В’ячеслав Борисов зараз проходить службу на одній з артилерійських баз озброєння Сил логістики ЗС України.