Нещодавно минув рік після обрання Володимира Зеленського новим президентом України. Українці покладали на відомого артиста багато надій, а рейтинг підтримки Володимира Зеленського та його партії на виборах встановив нові рекорди у вітчизняній політиці.
Перші кадрові призначення у власну адміністрацію почали різко дисонувати з передвиборчими гаслами нового президента, а передвиборча програма кандидата в президенти Володимира Зеленського “Країна мрій” “де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей” так і залишилась мрією та ще одним емоціональним трюком, розрахованим на збільшення голосів виборців.
Далі ми побачили дивний список партії “Слуга народу” у Верховну Раду, де опинилось багато друзів, кумів, знайомих, колег по цеху нового президента, а на мажоритарних округах святкували перемогу весільні фотографи та інші випадкові люди, яких, за твердження керівництва президентської партії, просто набрали з інтернету.
Зрештою вся ця строката команда сформувала монобільшість “Слуги народу” в Верховній Раді і забезпечила Володимиру Зеленському повний контроль не тільки над президентською вертикаллю. Шостий президент отримав повний карт-бланш на формування своєї команди на всіх рівнях влади – Уряд, топ-керівники правоохоронних органів, держагенства, нацради тощо. При такій повноті влади, президент за рік не встиг до кінця навести лад навіть у своїй прямій вертикалі – голови РДА та ОДА.
У Вінницькій області досі багато районів не отримали нових керівників. “Безголовими” районами продовжуть керувати виконуючі обов’язки – перші заступники попередніх голів РДА.
Тут ми зіштовхнулись зі ще одною невиконаною обіцянкою Володимира Зеленського, про повне перезавантаження влади в країні і основний принцип формування команди – “ти ніколи не був в політиці”.
Половина нових керівників районів в нашій області раніше була пов’язана з іншими партіями – від БПП до Партії регіонів, від Радикальної партії Ляшка до “Наш край”, інша – прийшла до виконавчої влади з силових структур та митниці.
Повністю законсервованою залишилась і структура обласної влади. Тут не змінився жоден з керівників управлінь і департаментів з часів Петра Порошенка. В окремих структурних підрозділах працюють люди яким по 65-70 та більше років.
Повністю заглох кадровий проект “ЗеКоманди” – LIFT, через який і обіцяли набирати у владу в команді президента. Гучно розпіарений проект “кадрового резерву” – ще один приклад того, що теорія і практика зовсім різні речі.
Виборці всі ці процеси фіксують і вже роблять висновки.
Так на Вінниччині вже майже половина мешканців не схвалює діяльність Володимира Зеленського, а рейтинг партії “Слуги народу” опустився до критичних 12%, що є одним з найгірших показників по країні.
Що залишиться від 73% рейтингу Володимира Зеленського до місцевих виборів 2020 року прогнозувати складно, але соратникам президента потрібно дуже добре подумати, чи варто вводити 5% загальноукраїнський бар’єр на місцевих виборах, бо сьогодні вже немає жодної впевненості, що сама президентська партія зможе його подолати.