У Бригаді транспортної авіації імені Героя України Дмитра Майбороди, що дислокується у Вінниці, і носить назву героя-вінничанина, на фюзеляжах розмістили малюнки в вигляді пащ акул. Цим вінницькі льотчики продовжують світові традиції оформлення літаків.
Про те, що це за вид художнього оформлення носів літаків, розповіли в дописі на сторінці бригади у Фейсбуці.
Сьогодні поговоримо про таке явище у військовій авіації як «носарт», та про найпопулярніший у світі його прояв — паща акули на носовій частині фюзеляжу, до якого приєдналась також і наша бригада. Такі ж зображення можна побачити на літаках транспортної, штурмової, бомбардувальної, винищувальної та у підрозділах армійської авіації держав-членів НАТО та інших провідних арміях світу.
Nose art (носарт, розпис літаків) – декоративний живопис або мальовниче оформлення фюзеляжу літака. Англійська назва походить від того, що малюнок розміщується, як правило, на носі (англ. Nose) літака.
Звідки на носовій частині літаків з’явилась паща акули?
Розмальовувати свої літаки льотчики почали ще до Першої світової війни; головна мета, яка при цьому ставилася – ідентифікація конкретного пілота, як для своїх, так і для противників.
Льотні підрозділи мали власні офіційні відзнаки, що наносяться на фюзеляж. Незважаючи на це, льотчики прагнули додати до обов’язкових елементів оформлення фюзеляжу власні малюнки, щоб надати своєму літаку більшу індивідуальність.
У свою чергу, командування не перешкоджало порушення однаковості, вважаючи, що прикраса літака малюнками відволікає пілотів від рутини і одноманітності військової служби. Крім того, резонно вважалося, що малюнки на літаках відображали теплі спогади про будинок і мирний час, що було хорошою психологічної захистом від смертельних небезпек війни.
Першість в області nose art належить італійським і німецьким пілотам. У 1913 році льотчики італійського флоту прикрасили ніс літака зображенням морського чудовиська. Слідом за цим німецькі льотчики в роки Першої світової війни стали зображати під пропелером зубасту акулячу пащу. Німецький льотчик-ас Манфред фон Ріхтгофен, просто пофарбував свій літак в червоний колір, в зв’язку з чим і отримав знамените прізвисько «Червоний барон».
Цікава історія з зображенням коня, якого зобразив на фюзеляжі свого літака італійський ас Франческо Баракка (здиблений кінь був гербом аристократичної прізвища Баракка). Друг Ф. Баракка, Енцо Фераррі, зробив цей малюнок символом гоночних автомобілів, які почав виготовляти в 1947 році.
Як правило, в той час розписом літаків займалися не самі пілоти, а члени команди наземного обслуговування.
«Золотим століттям» жанру, проте, вважають роки Другої Світової війни. Треба сказати, що ВМС США художню розмальовку літаків заборонили і наказали мітити літаки двозначними номерами; тим самим шляхом пішло командування ВПС Великобританії і ВПС Канади. Головні мотиви малюнків були страхітливими: крім акулячих щелеп на літаках малювали змій що летять, бенгальського тигра або ж дракона.
Особливо популярним був розпис літаків в частинах бомбардувальної авіації, які несли великі втрати. Екіпажі бомбардувальників складалися з кількох людей, які утворювали згуртований колектив. Літак, від якого залежало життя, як би ставав одним з членів екіпажу. Тому його прикрашали малюнком, який вважався приносить удачу.
